«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

Чому чоловіки завжди повертаються, а жінки йдуть назавжди

Вона вбила мене наповал своєю непідробною наївністю. Бажаючи зустрітися, ніколи не говорила про це прямо, а придумувала невинні хитрощі, типу – подивитися на її нову блузку, сумочку або її нові світлини.

Такі жінки сильно розпускають чоловіків. Ти вже знаєш, відчуваєш, що вона твоя, і нікуди від тебе не дінеться. Але розлучатися з нею не хочеш. До неї завжди можна повернутися. Вона тебе любить. Тому зрозуміє і пробачить.

Тверезий ти завжди з нею. Тому що у неї є головна риса – вірність чоловікові, з яким вона зустрічається. Вона не вміє поводитися по-іншому.

Вірність, як і дружбу, не можна купити. Ти знаєш, що твій друг – нехлюй по житті, яких ще треба пошукати. Але він не ідіот, і тому він твій друг. У важкі моменти він завжди буде поруч, і завжди допоможе. Це головне. Але коли все добре і ви знову зустрічаєтеся, то величина вашого нехлюйства збільшується вдвічі. Тому ти з друзями користуєшся ще й іншими дівчатами – незамінними атрибутами веселої п’яної компанії.

Їй, звичайно, часто скаржився на зайнятість на роботі та на те, що немає часу. А вона вірила – чому б і ні.

Потім я втомився обманювати і сказав, що нам треба розлучитися. Їй було важко, але вона зібралася і сказала:

– Добре, якщо ти так вважаєш за потрібне.

– Ти не ображаєшся на мене?

– Ні, з тобою у мене пов’язані тільки хороші спогади.

Вона ніколи не писала відвертих, непотрібних смс-ок. Подзвонила через кілька місяців тільки раз. Наївно дізнатися, чи не потрапив я в якусь там аварію на дорозі, по якій часто їжджу… Сам я чув про цю аварію вперше.

– Ні, все нормально.

Потім у місті був сильний ураган, що падали дерева. І мені чомусь захотілося почути її.

– Привіт. Я чекав, що ти сама зателефонуєш дізнатися, чи не впало на мене дерево після того урагану… Але не дочекався, і тому вирішив набрати тебе сам.

Вона довго сміялася з цього. Вона як і раніше була моя.

Я ж, як і раніше гуляв направо і наліво. Але це теж рано чи пізно набридає. І ось я вирішив повернутися. І одного вечора зателефонував їй… Як виявилося, не вчасно. Просто капець, як невчасно – через хвилину по грудях мовби пройшлися бензопилою…

Ви колись були в ліжку з дівчиною, щоб їй в цей час телефонував хтось інший?… А вона, лежачи поруч з тобою, говорила йому, що сьогодні вона теж зайнята, що знаходиться на дні народження у подруги, і тому так голосно грає музика… Потім скаржилася тобі, як дістали її залицяння цих настирливих чоловіків з її роботи, з її курсів…

Прекрасна ситуація, як вважаєте?… Ти тоді пестиш її знову і знову… Ти відчуваєш себе найкращим, переможцем. Що тобі до того, нехай телефонують, козли… Вона все одно буде тільки твоєю.

І ось в такий момент зателефонував я сам. Не зняти слухавки вона не змогла, і я почув приглушену музику і заспаний, незадоволений голос чоловіка.

– Так. Привіт…

– Ти можеш зараз розмовляти ?

– Ні. Я тобі сама перетелефоную.

Вперше, за багато місяців вона не перетелефонувала. Ні цього вечора, ні наступного… Звичайно, я все зрозумів. Не телефонував, і не діставав розпитуваннями. Я знав її. Вона вже не піде від нього, і тим більше не буде йому зраджувати.

У тебе може бути багато жінок. Але назавжди запам’ятаєш ти тільки одну-двох з них. Тих, які були тобі вірні. Але зрозумієш ти це тільки тоді, коли вони від тебе підуть.

Це тільки чоловіки повертаються. Жінки йдуть назавжди.

Джерело

Все буде Україна