Чому не можна кипятити воду більше одного разу
Чому це небезпечно?
Водопровідна вода містить в собі масу домішок – від солей до мінералів. Коли вони нагріваються, їх хімічний склад змінюється. І ці змінені речовини потрапляють у ваш організм разом з повторно підігрітою або двічі прокип’яченою водою.
Чим частіше ви кип’ятите одну й ту ж воду, тим небезпечніше для здоров’я вона стає. У такій воді утворюються самі шкідливі речовини, як то: фториди, нітрати і навіть миш’як! Прокип’ятивши воду один раз, ви отримуєте гарантію, що позбавили її від мікробів.
Але виконавши цю процедуру з однією і тією ж водою двічі (або більше), ви лише сприяєте руйнуванню корисних речовин, що містяться у воді, і перетворенню їх в небезпечні леткі сполуки. Згубний вплив шкідливих речовин з повторно прокип’яченою водою:
1. Миш’як
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, найбільший ризик для здоров’я представляє саме ця речовина. Миш’як додають у водопровідну воду, щоб убити в ній небажані мікроорганізми. Звичайно, щоб убити людину миш’яком з повторно прокип’яченою водою, потрібні роки, але справа в тому, що все це має накопичувальний ефект. А наслідки можуть бути жалюгідні: периферична нейропатія, ураження шкірного покриву, розлади в роботі шлунково-кишкового тракту, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, порушення роботи нирок, онкологія.
2. Фтор
При кип’ятінні частина сполук фтору, що знаходяться у воді, перетворюються на фториди. Згідно з даними досліджень, що проводяться гарвардськими професорами протягом декількох десятків років, фториди надають негативний неврологічний ефект і навіть можуть стати причиною відставання в розумовому розвитку дітей. також він збільшує ризик виникнення безпліддя у жінок.
3. Нітрати
Наше життя і так просякнуте нітратами – вони використовуються повсюдно в харчовій індустрії в якості консервантів. Але набагато більш небезпечними вони стають, коли піддаються впливу високих температур. При кип’ятінні нітрати перетворюються в нітрозаміни, а ці речовини вже мають безпосереднє відношення до канцерогенів. Недооцінювати наслідки просто не доводиться: рак кишечника, стравоходу, підшлункової залози, сечо-статевої системи та лейкемія.