«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

Рецепт від гуцулів: Як приготувати справжній банош

Банош як і бринзу споконвіку готують виключно чоловіки, бо вівчарство і все, що з ним зв’язано, — справа чоловіча.

Гуцули кажуть:

Те, що подають в ресторанах або барах, те, що готують вдома на плиті, називати баношем гріх. Бо ж справжній банош готують на вогні, щоб димом пропах і вогню набрався.

У кожного поважного газди на подвір’ї є місце для приготування бануша. А як же без нього? Зрештою, ця страва – повсякденна гуцульська їжа і потрапляє на гуцульський стіл 2-3 рази на тиждень.
Кажуть, що вершки або сметана для бануша повинні бути обов’язково триденні, зберігати їх потрібно в комірці, щоб не прокисли. У холодильник ставити не можна, тому що зіпсуються.

Помішувати потрібно тільки в один бік і лише дерев’яним. Від залізної ложки не буде потрібного смаку.

На Рахівщині розповідають, що це є національна страва гуцулів, яка була приготовлена тоді, коли не було що їсти а лишилася лиш сметана, бо корови були у всіх, та трохи кукурудзяної муки… А чому банош? Бо був ґазда Банош, і йому ґаздиня казала: їж, Банош, їж, Банош. І так ся получила страва банош.

На Рахівщині банош називають вічним двигуном, адже навіть невеликої порції вистачить, щоб наситити багатодітну родину. Та все ж приготувати зі звичайних продуктів на звичайному вогнищі такий потужний енергетичний заряд може не кожен.

Банош: рецепт крок за кроком

На 2 хороші порції баношу нам знадобиться:

  1. 1,5 склянки (200 г) кукурудзяної крупи дуже дрібно меленої (можна взяти борошно, тоді вершків чи сметани знадобиться менше, оскільки швидше звариться)
  2. 500 г нежирних вершків або рідкої сметани. Зважайте, зі сметани банош виходить кислуватий, якщо такий не любите, обов’язково беріть вершки
  3. Сіль
  4. Копчене сало або бекон
  5. Бринза чи вурда
Як готувати:

1. Сметану або вершки залити у чавунний казан і довести до кипіння. При потребі розвести водою.

2. Кукурудзяне борошно засипати тоненькою цівкою, помішуючи, в сметану й готувати на повільному вогні до загустіння (тістоподібної консистенції схожої на манну кашу). Банош в жодному разі не має бути такий густий, як токан.

3. Тим часом порізати бекон чи сало на смужки і обсмажити на сковороді до шкварочок. У нас ще була овеча ковбаса, яку ми щойно купили в якихось румунів на Ужгородській палачінті, тому я з беконом підсмажила й тонко нарізану ковбасу.

Це така собі самодіяльна імпровізація.

4. Зменшити вогонь на мінімум, і розтирати дерев’яною ложкою, доки на поверхні не виступлять крапельки масла. Як заблистить, знімаємо з вогню. Цей етап дуже важливий, банош треба добре збити, аби сметана в чи вершки в ньому перетворилися на масло.

5. Викласти на простору тарілку, до баноша бекон і покришену бринзу, не шкодуючи.Їсти банош гарячим. Дуже добре до нього пасують також малосольні огірочки.

Джерело

Все буде Україна