17-річна донька тієї ночі спала на дивані. Вранці батько просто оторопів від побаченого
Цей «якийсь хлопець» приносить в її життя нові погляди та інтереси, змінює думку на ситуацію. Змінює її життя назавжди. Розуміючи все це, багато батьків, розраховуючи на свою мудрість, бажаючи дочки лише кращого, часом вживають жорстких заходів, розбиваючи серце своїй дитині на довгі роки.
Але цей мудрий тато п’ятнадцять років тому вирішив вчинити так, як підказувало йому серце: “Одного разу, спустившись вранці по сходах, я побачив, як моя сімнадцятирічна дочка в солодкому півсні лежала на дивані з молодим чоловіком.”
Хлопець виявився дуже милим і доброзичливим. Він явно не мав освіти, але дурним точно не був. Однак почуття, яке він навіював, здалося мені дуже дивним. Можливо, одиноким, відчайдушним або навіть злочинним … Дочка, тим не менш, переконала мене в його незвичайності. Тоді вона знала його вже майже місяць.
З тих пір він приходив до нас кожен день, але ніколи більше не залишався на ніч. Щоранку цей хлопець забирав мою дочку в школу на велосипеді, привозив її назад додому, контролював її домашні завдання, завжди був поруч, коли вона хворіла. Він дбав. Він весь час проводив з нею. Навіть коли моя дочка бісилася, у нього було ангельське терпіння.
Хлопець сказав, що у нього немає ні сім’ї, ні освіти, ні роботи. Але моя дочка його обожнювала. Я подумав, хто я такий? Чому я повинен заважати їй вчитися на власних помилках?
Минуло вісім місяців. Мій син дізнався, що хлопець його сестри був бездомним. Його тато вчинив самогубство. Мама, дорожня повія, померла через три тижні після його смерті. Хлопцеві тоді було п’ятнадцять. Усі минулі чотири роки йому доводилося якось виживати на вулиці. Підліток підробляв на будівельних роботах, ночував у парках, під мостом, у «друзів». Коли моя дочка вперше зустріла його по дорозі зі школи, він прибирав сміття на вулицях.
На наступний день я дав хлопцеві ключі від нашого будинку, дозволивши залишатися у нас на ніч. Наступного тижня ми організували окрему спальню, все разом підбираючи йому відповідні меблі. Руки, треба сказати, у нього були золоті! Він хотів все робити сам, нікому не підкоряючись, проявляючи свій сильний характер.
П’ятнадцять років по тому цей хлопець і моя дочка все ще разом, закохані одне в одного, як молодята. Бізнес у них процвітає, двійнята підростають. Мої онуки. Хлопчик і дівчинка …Продовження, я сподіваюся, буде …”
Життя підходить до всіх з різних сторін, відкриваючи численні можливості, які іноді лише треба навчитися розпізнавати. Навіть самий підозрілий чоловік може з’явитися для нас чудом, якщо ми приймаємо його з чистою душею і відкритим серцем.
Поділися цією історією кохання, дружби і міцної родини зі своїми друзями
Пише - bbc-ccnn.com
