26 лютого – Мартинів день
Сьогодні Православна церква вшановує пам’ять преподобного Мартиніана Палестинського – відлюдника і християнського святого. Він почав своє самітницьке життя у віці вісімнадцяти років. Дівчина легкої поведінки на ім’я Зоя намагалася його спокусити. Щоб вистояти перед її напором святий встав в вогонь. Надалі він звернув Зою до Господа і відправив у монастир в Віфлеємі.
Мартиніан зцілилився від опіків і перебрався на безлюдний скелястий острів, де прожив під відкритим небом кілька років. Їжу йому привозив корабельник, для якого він плів кошики. Одного разу на морі трапився сильний шторм. Через буревій розбився корабель, на якому перебувала дівчина Фотинія (Світлана). Її на уламках корабля хвилі принесли до острова, де мешкав Мартиніан. Святий допоміг дівчині вибратися на берег, залишив їй свої хліб і воду, а сам поплив в море. Двоє дельфінів підхопили його і винесли на сушу. З тих пір Мартиніан вирішив мандрувати по світу. У похилому віці він перебрався до Афін, де і помер. Сталося це оклло 422 року.
Дівиця Фотинія залишилася жити на острові. Їжу їй привозив корабельник. Вона прожила на самоті 6 років, а потім віддала Богу душу. Тіло її виявив все той же корабельник. Він перевіз його в Кесарію Палестинську, де Фотинію з честю поховали єпископ і клір.
Пам’ять преподобного Мартиніана, Зої і Фотинії святкується в один день.
Також 26 лютого вшановується пам’ять Стефана Неманя – великого сербського князя, засновника династії Неманичей, який проявив себе як рішучий і далекоглядний політик. Він об’єднував сербські землі і звільняв їх від візантійського гніту.
Святий Мартініан, чия пам’ять відзначається 26 лютого, — християнський святий, що жив в 4-5 століттях в Палестині. Йому молилися про зміцнення сім’ї та позбавлення від спокус. Для цього дня існувала кілька прикмет на погоду. Говорили, наприклад, що якщо на Мартиніана сніг тане, то весна прийде дружна, а якщо день похмурий, весна буде холодною і довгою. Цей день називали світлим. Прийнято було виходити вночі у двір і кликати зірки, щоб від їхнього сяйва прибуло зіркості очам.
26 лютого – звичаї, обряди і традиції дня
Святого Мартина шанували як покровителя сім’ї та приборкувача грішних пристрастей. Також 26 лютого православні християни вшановують преподобну Фотинію (Світлану). За народним календарем дата отримала назву день Світлани
У День Мартина було прийнято наводити лад у домі. За повір’ям, того, хто не полінується в це свято, чекає удача й успіх у всіх подальших справах.
26 лютого було прийнято кликати зірки, щоб від їхнього сяйва очі стали краще бачити. Також у цей день згадували померлих родичів.
26 лютого небажано було з’ясовувати стосунки – до згоди все одно не прийти, а посваритися можна було легко. Також небажано було приймати поспішних рішень. Не рекомендувалося в цей день прясти, вишивати, шити чи в’язати. Добре було зайнятися плануванням фінансових питань.
Святому Мартину моляться про утихомирення блудних пристрастей та захист від плотських спокус.
Заведено було 26 лютого вночі робити замовляння на зірки, щоб уберегти себе і своїх близьких від пристріту і хвороб.
Також 26 лютого поминають померлих. Вирушали у цей день на кладовища, відвідували могили, ставили свічки за упокій, подавали милостиню жебракам.
Вважалося, якщо побачити яскраві зірки вночі 26 лютого, значить, померлі родичі дивляться на світ з небес.
Треба покликати їх по імені, і тоді в скрутну хвилину вони обов’язково допоможуть подолати будь-які неприємності.
