«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

Чекаю завтрашнього вечора з жахом. Не знаю, що побачу в тому ресторані і до чого готуватись. Невже Богдан мене зраджує після стількох років шлюбу?

Вчора ми з чоловіком збирались їхати по магазинах, я написала список продуктів і поклала його собі в кишеню. Після повернення додому вирішила закинути прання і, за звичкою, перевірила всі кишені. Коли дістала з чоловікової кишені листок, то не звернула уваги, бо думала, що то список продуктів, але вирішила все ж розгорнути і почитати.

«В неділю в «Гроті» о 8». Зміст записки не йшов мені з голови. З ким збирається зустрічатись мій чоловік увечері вихідного дня. Я вирішила не вчиняти скандал, а дочекатись неділі і на власні очі все побачити.

Сумніви ятрили мені серце. Богдан у мене гарний чоловік та видний, а у нього в колективі лише дівчата, та й всі молоденькі. Не раз бачила, як вони до нього заграють, але Богдан ніколи не відповідав нікому взаємністю.

А останнім часом став часто затримуватись на роботі та пізно приходити. Каже, що “багато роботи”, я вірила. Та останні події змусили мене замислитись чи дійсно в роботі справа чи, може, Богдан коханку завів і тепер до неї вечорами бігає?

Ці думки постійно були в голові, але я трималась, щоб не в сказати все, що думаю Богдану просто в очі.

Не думала, що у мене така витримка. Я два дні поводилась як завжди і не подавала вигляду, що щось не і, що підозрюю чоловіка у зраді.

В неділю, коли чоловік сказав, що їде завезти ввечері друга на вокзал, бо той їде до родичів, я сказала лише «добре, їдь». Через 20 хв, як Богдан виїхав з дому, я викликала таксі і помчала в ресторан.

Підходячи до входу, я уявляла, що казатиму чоловіку, який мене зрадив, як житиму далі сама і схожі речі. Але, коли увійшла в середину, то ледь не обімліла.

Зала була прикрашена свічками, посеред залу стояв стіл, де сидів мій чоловік. Коли Богдан побачив мене, то підійшов до мене з великим букетом моїх улюблених лілій.

– З річницею тебе, кохана. Ми уже 5 щасливих років у шлюбі.

Я не знала, що й сказати. За цими підозрами і здогадками, я геть забула про наше свято.

– Пробач мене, я такого собі надумала.

– Я спеціально підклав ту записку, коли побачив, що ти збираєшся прати. Хотів влаштувати тобі сюрприз.

– Тобі це вдалось.

Це був найкращий вечір у моєму житті. Я, навіть, уявити не могла, що мій чоловік такий романтик. Мені соромно, що підозрювала його у зраді. Бажаю кожній жінці відчути те, що я відчувала того вечора, в обіймах свого чоловіка в ресторані.

Все буде Україна