Все буде Україна

Про це йдеться в розробленому і узгодженому з урядом законопроекті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.  Повідомляє

Скільки заплатимо і що отримаємо

В Україні єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у 2016 році скоротили з близько 37% до 22% зарплати. Ці гроші розподіляються між трьома фондами, але більша частина йде на пенсії. Проблема в тому, що зібраних з працівників внесків не вистачає.

З державного бюджету виділяють щороку десятки мільярдів гривень на те, щоб покрити “дірку” Пенсійного фонду. Зрозуміло, в такій ситуації для того, щоб відкладати на “другу пенсію”, доведеться платити більше.

Ідея чинної солідарної системи проста. Працівники утримують пенсіонерів. Всі внески з зарплат відразу ж перерозподіляються між українцями на заслуженому відпочинку. Водночас накопичувальна система передбачає, що українець протягом усього життя частину своєї зарплати відкладає на особистому рахунку і з досягненням певного віку починає витрачати зібрані кошти.

Накопичувальні пенсії мають доповнити чинну солідарну систему і в результаті це нібито дозволить значно збільшити доходи українців у старості. Але тут є кілька важливих “але”. У солідарній системі гроші не повинні “працювати”. Їх збирають і відразу ж роздають. А ось у накопичувальній є багато ризиків: зібрані кошти може “з’їсти” інфляція, вони можуть знецінитися в результаті чергової кризи, також потрібно платити за обслуговування інвестиційних компаній і фондів, які займатимуться заощадженнями.

Так, вартість послуг адміністрування для учасників Накопичувального фонду складуть не вище 0,5% чистої вартості активів плюс ще 0,1% на оплату Ради і Адміністративного офісу Накопичувального фонду, пояснює старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко. Для учасників, які виберуть недержавні пенсійні фонди, планка набагато вища – до 3,5% чистої вартості активів.

Скільки доведеться платити:

Перший рік кожен українець має відкладати на пенсії 2%, і кожен наступний рік ставка збільшуватиметься на 1 відсотковий пункт, доти, доки не досягне 10%. Як зазначає член Нацкомісії Олександр Панченко, зростання ставки відбуватиметься лише за умови, якщо середня зарплата за рік зросте щонайменше на 5%.

Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко зазначає: було б справедливо також залучити до сплати внесків роботодавців. Як нагадує вчена, після зниження ставки ЄСВ більшість із них зекономлені кошти просто залишили собі, замість того, щоб відразу підвищити зарплати або створити нові робочі місця.

“За прикладом тієї самої Грузії, там впровадили паритетну систему. Частину внесків сплачує працівник, частину — роботодавець і ще частину — держава. Якщо все буде сплачувати працівник, це може бути серйозним навантаженням”, — впевнена Ткаченко.

Закон можуть ухвалити навіть до кінця цього року, пояснює експерт, але після цього ще 2 роки дається на організацію і тільки потім починають платити внески. Тобто закон передбачає досить великий підготовчий період, на цьому наполягали міжнародні партнери, включаючи Світовий банк.

Що буде з грошима і скільки отримаємо

Українці отримають право самостійно обирати керівну компанію, яка інвестуватиме зібрані гроші. Законом передбачена перевірка всіх компаній та їхнє ліцензування. Крім цього, також у комісії передбачили й інструменти для таких інвестицій:

цінні папери, погашення яких гарантує уряд;

акції, які включені у фондову біржу і відповідають вимогам закону;

облігації, іпотечні облігації;

цінні папери, погашення яких гарантують уряди іноземних держав;

акції, які розміщені на фондових біржах Нью-Йорка, Лондона, Токіо, або в системі NASDAQ;

Розмір “другої” пенсії залежатиме від суми вкладу. Якщо щомісяця відкладати 10%, на пенсії можна буде отримати виплату рівну 12-14% останньої зарплати, зазначає фінансовий аналітик Єгор Комов. Ще одна важлива норма законопроекту: зібрані заощадження у разі смерті учасника накопичувальної системи передадуть його родичам (це стане частиною спадщини).

”
Другий рівень передбачений чинним законом, але на практиці він ніколи не працював в Україні. Уже понад 15 років чиновники, експерти і політики обговорюють: чи потрібно це Україні і як впроваджувати.

Накопичувальний рівень обіцяли запустити і представники чинного Кабміну, але обіцянку не дотримали. “Я впевнений, що ми не допустимо перенесення термінів впровадження накопичувальної системи, і вона буде введена з 1 січня 2019 року, як це визначила Верховна Рада. Це і буде остаточна пенсійна реформа”, — заявив віце-прем’єр Павло Розенко у жовтні 2017-го .

Противники накопичувального рівня є і серед чинних міністрів. Більше того, як розповідають наближені до переговорного процесу джерела, проти запуску накопичувального рівня пенсійної системи у 2019-му виступило і більшість міжнародних кредиторів України.

“Проти” накопичувальних пенсій:

обслуговування накопичувальної системи коштує дорого;

в Україні високий рівень інфляції, вона може “з’їсти” заощадження;

надійних інструментів для інвестування немає;

щоб запустити накопичувальні пенсії, доведеться підвищити навантаження на зарплату.

“Перш ніж запускати накопичувальну систему необхідно переконатися, що для цього є всі підстави. Зараз запуск накопичувальної системи несе величезні ризики. Наскільки надійна фінансова система? Наскільки можна вірити нашій судовій системі? Чи не зникнуть ці кошти? Куди їх інвестувати? Хто відповідатиме за їхнє збереження і за рахунок чого? Поки немає точних відповідей на ці запитання, рано говорити і про запуск другого рівня”, — зазначає фінансовий аналітик Єгор Комов.

Водночас прихильники другого рівня стверджують, що накопичувальні фонди дадуть поштовх для розвитку інструментів інвестування. Мовляв, це створить попит на такі механізми, що зрештою призведе до активнішого розвитку ринку.

“За” накопичувальні пенсії:

пенсіонери зможуть отримувати відразу дві виплати;

зібрані гроші інвестуватимуть в економіку, що створить додаткове джерело інвестування.

“Ми вже через 10-15 років зіткнемося з тим, що наявна солідарна пенсійна система не задовольнятиме навіть мінімальних вимог до рівня життя пенсіонера. Вона і зараз далека від досконалості, але з погіршенням демографічної ситуації (зменшення кількості працівників і збільшення кількості пенсіонерів) і наявним бюджетним навантаженням… з часом солідарна система зможе в кращому разі лише захистити майбутніх пенсіонерів від злиднів”, — впевнений голова Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв.

Пише - bbc-ccnn.com