Голова Держекоінспекції став мільйонером, знайшовши заначку померлої бабусі в гаражі
Як т.в.о. Державної екологічної інспекції України став мільйонером: версія пана Субботенка?
Олександр Субботенко, який нині є т.в.о. Державної екологічної інспекції України, розповів, як саме він збагатів на 653 тисячі доларів США. Дуже цікаву історію збагачення чиновника, яку він повідав представникам НАЗК, переповідає видання 368.media.
Важливо! За інформацією джерела, пан Субботенко набув понад 653 тисячі доларів, бо, ніби, знайшов таку солідну суму готівки в гаражі своєї померлої бабусі.
Субботенко повідомив, що бабуся разом із дідусем могла заробити ці кошти, зокрема за кордоном. Він також заявив, що в їхній родині існувало правило конвертувати заощадження, радянські рублі, у долари США та зберігати частину коштів у валюті.
Що вдалося з'ясувати представникам НАЗК?
Однак спеціалісти НАЗК поставили під сумнів такі пояснення походження коштів. В агентстві зазначають, що бабуся посадовця, 1948 року народження, працювала на державних посадах низової ланки. За даними НАЗК, вона не здійснювала офіційної підприємницької діяльності, не була засновницею юридичних осіб і не значилася бенефіціаром жодної компанії.
Також варто зауважити, що до 1991 року в СРСР обіг іноземної валюти серед громадян був заборонений. Відтак, долари, які нібито накопичувала бабуся ще за радянських часів, могли бути отримані незаконно. Що загрожує пану Субботенку?
Субботенко намагався через суд закріпити право власності на знайдені кошти, однак у задоволенні позову йому відмовили.
«НАЗК зробило висновок про наявність ознак кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366-2 ККУ. Недостовірні відомості є на суму у 26,7 мільйона гривень. Матеріали не передані до НАЗК».
Також у декларації посадовця зафіксовані інші невідповідності, що стосуються нерухомості: квартири в Харкові площею 65,2 кв. м (у спільній частковій власності), квартири в Києві, гаража у Харкові (32,1 кв. м, набутого у 2021 році) та машиномісць у столиці.
❗️Частина 2 ст. 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації на суму понад 4000 прожиткових мінімумів) загрожує штрафом від 6000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів (119 000 - 159 000 грн на 2025-2026 роки), громадськими роботами, або обмеженням/позбавленням волі на строк до 2 років. Додатково – заборона обіймати посади до 3 років.