Нашкодити може паніка, а не воєнний стан, але долара по 40 гривень не буде
З 28 листопада Верховна Рада запровадила в Україні воєнний стан у зв'язку з атакою російських прикордонників і захопленням українських військових катерів. Але його запровадили тільки на 30 днів, лише на частині території, й наразі без обмежень прав і свобод громадян. За словами Секретаря РНБО Турчинова, такі обмеження застосують тільки у випадку ескалації агресії, а це поки що видається малоймовірним. Тому не йдеться про жодні економічні наслідки такого кроку, а отже немає підстав очікувати погіршення економічної ситуації, або застосування репресивних економічних заходів, на кшталт тих, від яких ми потерпали у 2014-2015 роках. Натомість, до таких заходів може призвести паніка — вона, на жаль, інколи може сама себе виправдовувати.
Ніде правди діти, масове порушення прав вкладників банків у 2014-2015 роках справді дуже підірвало довіру (а гроші — це довіра!) до банківської системи та її регулятора. Такі речі закарбовуються в пам’яті людей надовго, і вони, за найменшої підозри, кидаються знімати гроші з рахунків, аби знов не потрапити під заборону. Проте, з тих часів ситуація змінилася.
По-перше, банківську систему вичистили (так, дорогою ціною), і вона тепер набагато здоровіша й міцніша, ніж була будь-коли за часів незалежності. «Поганих кредитів» справді багато, але ситуація під контролем, і воєнний стан на неї жодним чином не впливає. Натомість, нещодавно ухвалили довгоочікуваний закон про захист прав кредиторів, який дозволить швидше розібратися зі значною частиною таких боргів. Окрім цього, за час, що минув, змінилося й законодавче регулювання депозитів: прибрали популістську та дуже шкідливу норму, яка дозволяла зняти будь-який строковий депозит будь-якої миті (це не означає, що в банках діє мораторій на зняття депозитів, просто якщо ви вже поклали гроші в банк на три місяці, то тільки через цей термін зможете їх забрати — ред.). Тому банківська криза Україні не загрожує, й підстав запроваджувати додаткові обмеження немає.
По-друге, на відміну від 2014 року, коли країну пограбував режим Януковича, нині НБУ має достатні резерви (16,7 мільярда доларів, а це майже 3 місяці майбутнього імпорту, проти 5,6 мільярда у 2015-му — ред.), а програму з МВФ ось-ось підпишуть — й тоді вони ще збільшаться. Водночас те, що ця програма довгий час була в підвішеному стані, має й позитивну сторону: щоб мінімізувати ризики, імпортери за останні півроку активно поповнювали запаси (в цьому була причина літнього падіння гривні), тож тепер темпи імпорту мають дещо впасти, і замість традиційного сезонного падіння національна валюта може навіть укріпитися.
Нарешті, воєнний стан є проблемним у плані прав людини, але взагалі-то не створює безпосередньо макроекономічних ризиків. Хіба що може відвадити іноземних інвесторів, але з ними, на жаль, усе й так надто погано — не останньою чергою тому, що дивляться не на формальності, а на реальну війну, яку Україна змушена вести вже п’ятий рік. Натомість, деякі країни, наприклад, Єгипет, жили в такому стані десятиліттями. Це навряд чи сприяло економічному розвитку, але жодної катастрофи там не траплялося, навіть іноземні інвестиції туди приходили. А надто в такому, переважно формальному, вигляді, про який ідеться наразі в Україні, обмежений воєнний стан не становить загрози економіці навіть опосередковано, принаймні за той місяць, що діятиме.
Загроза для курсу могла б виникнути, якби росіянам справді вдалося заблокувати Керченську протоку, разом з портами Маріуполя та Бердянська. Тоді постраждав би український експорт, а з ним — валютний виторг. Але нахабний акт агресії привернув увагу провідних міжнародних гравців, зокрема США та Великої Британії, які завжди вважали свободу судноплавства священною, й воювали за неї багато разів. Тому, найпевніше, провокація росіян зрештою призведе до того, що Україна отримає твердіші гарантії безперешкодного доступу цих портів до Світового океану.
Також, велика загроза для взагалі всього, що нам дороге, виникла б у разі ескалації конфлікту. Але наразі Україна зреагувала стримано, через дипломатичні канали та вплив світового співтовариства. Росія теж, здається, не планувала масштабного загострення бойових дій, найпевніше, там тепер більше покладаються на внутрішній безлад і своїх агентів впливу всередині України, адже світ уже продемонстрував, що ціна агресії для путінського режиму буде високою, і не лише через відсіч української армії.
Паніку, зазвичай, використовують у своїх інтересах обізнані та виважені спекулянти. Цього разу, не виключено, комусь може бути вигідно її роздмухати, аби «прості люди» («олені», на їхньому жаргоні) побігли купувати валюту, нагнали курс, — а потім змушені були її продавати дешевше, як це було в лютому-березні 2015 року. Гроші люблять холодний розрахунок, а через емоції їх можна тільки втратити.
