«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

Тато Дані Дідіка: А як жити далі? Мені і так, без Дані, жахливо на цій землі. На х.ра влада, ти робиш це???

Батько 15-річного харків’янина Дані Дідіка, Андрій Дідік, прокоментував новину про те, що вбивць його сина випустять для обміну полоненими з Росією. Спочатку влада, знаючи про небезпеку теракту, навмисно не забороняє мітинг біля Палацу спорту, направивши туди менше 200 міліціонерів (співробітників РВВС і ППС, в основному з Харківської області. Жодного вибухотехника), залишивши легкий шлях для терористів, щоб відвести загрозу від свого мітингу в центрі міста, на який і так відправили більше трьох тисяч правоохоронців, спецслужби, мінерів. До сих пір ніхто не притягнутий до відповідальності.

Потім, нагородивши дорослих, відхрестилися від хлопців, мовляв вони випадково проходили повз. Пам’ятаю, як після похорону, на питання друзів Дани: “Як же так? Ми рік ризикували собою, щоб тут не було ХНР. А тепер, коли загинули і отримали поранення наші друзі, виявилося, що ми завжди випадково проходили повз?”, мені від сорому за владу, хотілося провалитися крізь землю.

Коли, за весь час, в якості моральної компенсації, влада виділила кожній родині загиблих по аж п’ять тисяч гривень. І виписала з лікарні друзів Дані, не видаливши осколки, які становлять загрозу здоров’ю і життю. І ми з друзями, були змушені шукати і домовлятися, щоб їх видалити, витративши в рази більшу суму, ніж, так звана компенсація.

Ще були пам’ятник, школа, дошка. Прихід комісії, через день після похорону, щоб подивитися чи в нормальних умовах жив Даня. Кожен раз, замість підтримки, чи допомоги, влада або сама, або створювала умови, щоб катком проїжджати по нашій родині.

Ще влада прийняла закон савченко, і дала можливість роками знущатися над сім’ями загиблих. Майже п’ять років, ходити в суд, як на роботу, знаходиться в одному приміщенні з мразями, які вбили сина, і замість того, щоб вбити їх, слухати їх маячню, погрози, знущання, тільки заради того, щоб дочекатися того часу, коли ці тварюки будуть довічно гнити у в’язниці.

А тепер, тому що влада так вирішила, через кілька днів, тварі поїдуть до своїх родин і будуть радіти життю.
А як жити далі? Мені і так, без Дані, жахливо незатишно на цій землі. На хера, ти влада, робиш життя взагалі нестерпним?

Влада не абстрактна. За кожною дією є конкретні люди. У цьому житті завжди є вибір, який кожен робить сам. З яким йому жити.

Все буде Україна