У мого сусіда, по госпіталі, дім - в окупованому Червоному Лучі. У нього вже нема сім'ї. Нема друзів.. Позавчора він напився до півсмерті, потрапив в реанімацію..

05 серпня 2018 р. 21:27

У мого сусіда по госпітальній палаті уламками посічена рука, нога, шрам від кулі на голові, прострілений живіт, внаслідок чого видалено частину кишечника. Має гепатит “С”, підхоплений в польовому госпіталі. Має спалені вибухом бронхи, і раз на кілька днів у нього з вух тече кров через важку контузію. Його дім – в окупованому Червоному Лучі. У нього вже нема сім’ї, розвалилася вона. Нема друзів – лишилися там, де втрачений дім, більшість стали ворогами. Має повний телефон відеозаписів боїв, зняти

Позавчора він напився до півсмерті, потрапив в реанімацію. Відкачали – прийшов своїми ногами в палату. День тримався, ми з ним довго говорили. Про те, чи варте життя того, аби його прожити. Про Бога, долю і свободу вибору. Про те, куди йти, коли за спиною впала залізна стіна, і нема минулого, є лише тьмяне теперішнє, і єдине, що лишилося – війна, та сувеніри з неї. І де тепер шукати новий сенс.

Сьогодні він зірвався, знову напився. Лікарі втратили терпець, пригрозили вигнати з госпіталю. Поки я ходив вмовляти їх не гарячкувати, пояснював, що його не можна зараз в місто, для нього це смерть, він вскрив собі вени.

…Кіпіш у відділенні улігся. Відкачали, перев’язали, відкапали. Медсестрички розійшлися.
Сидимо, спілкуємося про сенс життя.
Скоро має подіяти снодійне.

Upd: Заснув нарешті.

Все буде Україна

У мого сусіда, по госпіталі, дім - в окупованому Червоному Лучі. У нього вже нема сім'ї. Нема друзів.. Позавчора він напився до півсмерті, потрапив в реанімацію..

Дмитро Різниченко