Топ-10 замків України, які треба побачити на власні очі
Щоб насолодитися дивовижною архітектурою – необов’язково їхати за кордон. До вашої уваги найвідоміші замки та фортеці України, які не лише не поступаються іноземним пам’яткам, а й часом перевершують їх.
Золочівський замок
Де: м. Золочів, Львівська область.
Упродовж віків цей замок іменувався як фортеця, королівська резиденція, панська садиба, тюрма та навчальний заклад. Сам замок візуалізує неоголландський тип оборонних споруд і належить до пам’яток “palazzo in fortezzo”, тобто поєднує функції оборони та житла. Він був споруджений на місці старого дерев’яного замку.
Меценатом для його зведення став Якуб Собеський у 1634 році. У дворі замку є два палаци. Більший з них має назву Великого палацу, а навпроти в’їзної вежі розташований Китайський палац. Цікавим замок є і тим, що тут була споруджена перша система каналізації, яка збереглася до наших днів.
Оборонні споруди Золочівського замку – це вали, бастіони, надбрамна вежа, міст і равелін, дивлячись на які подумки опиняєшся у Середньовіччі.
Великий житловий палац
Великий житловий палац Золочівського замку — це 550 експонатів, у тому числі 122 одиниці живопису (зокрема копії картин Дюрера “Мадонна з дитятком”, Рубенса “Свята вечеря”, Рембрандта “Вигнання Агари” та “Вчений”), 123 одиниці меблів, зброя, порцеляна, скульптура, килими, речі, знайдені під час реставраційних робіт, мисливські трофеї та інше. У процесі реставрації відтворено розміщення кімнат, віднайдено шість туалетів початку XVIII ст., потайний хід і комини.
Загалом, Великий палац складається з двох поверхів, на першому поверсі якого в експозиційних залах представлено історію замку, тюремний час та період реставрації. Також тут розміщена палацова капличка Благовіщення, виставковий зал і королівська скарбниця з реконструкцією корони Данила Галицького. На другому поверсі палацу – відділ “Інтер’єри періоду історизму”.
Китайський палац
Китайський палац у Золочівському замку в кінці XVII століття побудував польський король Ян ІІІ Собеський для своєї коханої дружини Марисеньки. Палац має вигляд двоповерхової шпилястої ротонди з бічними прибудовами.
У центральній двоповерховій частині Китайського палацу облаштовано “чайний зал”. У п’яти експозиційних залах представлено близько 250-и творів живопису, графіки, скульптури, предметів декоративно-прикладного мистецтва, а також археологічних експонатів, які представляють мистецтво різних країн Сходу. З 2004 року тут відкрито музей Східних культур.
Одним із найцікавіших експонатів у Золочівському замку є камені зі зашифрованими написами. Їх привезли у 2000-у з околиці Золочева – села Новосілки. Припускають, що написи могли бути зроблені тамплієрами, яким також міг належати замок.
Підгорецький + Олеський замки
Окрім Золочівського, must visit у Львівській області також Підгорецький і Олеський замки – справжні перлини. Першим по дорозі зі Львова є Олеський замок. Відреставрована будівля зберегла небагато палацової ідентичності, але тут є на що глянути.
А ось Підгорецький замок значно цікавіший з точки зору архітектури. Не дарма його вважають одним із найкрасивіших у Європі з епохи Ренесансу. Наразі замок активно реставрують, тому можна оглянути лише його фасад і прилеглі території. До слова, саме цей замок виконував роль Версалю в радянському фільмі про трьох мушкетерів.
Кам’янець-Подільська фортеця
Де: м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька область.
Визначна пам’ятка Хмельницької області, яка була збудована для захисту турецького мосту, що веде до старого міста. Фортеця складається з двох частин: Старого замку (XII–XVIII ст.) та Нової фортеці (XVII ст.). До складу Кам’янецької фортеці входять також одинадцять башт, кожна з яких має дивовижну історію.
Впродовж багатьох років Кам’янець-Подільський є місцем туристичного паломництва. Мандрівники з різних куточків світу прагнуть побачити архітектуру, яку залишило в спадок середньовіччя. Побувати в Кам’янці-Подільському і на зворотному шляху не заїхати до Хотину – просто неприпустимо, адже ці два міста розташовані одне від одного на відстані у 24 км.
Хотинська фортеця
Де: м. Хотин, Чернівецька область.
Хотинська фортеця – ще одне з семи чудес України. Здається, що й сьогодні тут панує дух війни та боротьби, адже завжди цей замок слугував могутнім захистом для укріплення українських земель від ворогів. Нині ця фортеця – Державний історично-архітектурний заповідник.
Жовківський замок
Де: м. Жовква, Львівська область.
Визначна пам’ятка архітектури доби Ренесансу, яка була збудована на замовлення Станіслава Жолкевського. Наприкінці XVII ст. замок був улюбленою резиденцією польського короля Яна ІІІ Собеського, за правління якого пережив період найбільшого розквіту.
Жовківський замок побудований з цегли і каменю. У подвір’ї і досі зберігся будинок, у якому жили власники міста. Неподалік від замку протікає річка Свиня. За однією з версій, свою назву річка отримала через те, що слуги гетьмана Жолкевського мили в ній однойменних тварин.
Згідно з іншою легендою, річка здобула таку назву після того, як туди впав російський імператор Петро І, який перед тим “перебрав”. За третьою версією, коли річка навесні затоплювала передмістя, то мешканці казали, що вона “суне, як свиня” (тобто нахабно).
Збаразький замок
Де: м. Збараж, Тернопільська область.
Фортифікаційна оборонна споруда у живописному місті Збараж. Переживши не одну облогу, замок все ж зумів лишитися міцним та непохитним. Його споруджено за проектом італійського архітектора Вінченцо Скамоцці під керівництвом військового інженера Андреа дель Аква у 1626-1631 рр. Сам палац двоповерховий, кам’яний, з характерними для Ренесансу спрощеними формами.
Головний вхід до будівлі підкреслює балкон на кам’яних консолях (опорних конструкціях). Наріжні кути споруди прикрашені рустом (рельєфним маркуванням). У 1994 році замок став архітектурною пам’яткою, новоствореного Державного історико-архітектурного заповідника міста Збаража, а в січні 2005 року – заповіднику надано статус національного. Тепер це Національний заповідник “Замки Тернопілля”, основним осередком якого став Збаразький замок.
Замок Любарта
Де: м. Луцьк, Волинська область.
Один з найбільших, найдавніших та найкраще збережених замків України – замок Любарта. Це – рівносторонній трикутник з випнутими сторонами і відстанями між вершинами (вежами) у 100 м. Загалом на замок використано до 5 млн цеглин!
Протягом шести століть його існування рівень підлоги замкового двору піднявся приблизно на 3,8 м. Стіни і вежі вимурувані у готичній системі кладки. На стінах містяться бойові галереї з бійницями. Біля В’їзної та Владичої башт на консолях тримаються еркери з машикулями – отворами для обстрілу зони підошви стіни.
На другому поверсі Воротньої вежі розташована виставка “Плитниця”, де експонуються старовинні будівельні матеріали, знайдені під час археологічних досліджень. На самій вершині вежі є і оглядовий майданчик, з якого відкривається вражаюча панорама старого міста та його пам’яток. У Стировій вежі розмістився клуб історичної реконструкції.
Замок Паланок
Де: м. Мукачево, Закарпатська область. У південно-західній частині Мукачева стоїть замок – одна з найцінніших історичних і воєнно-архітектурних пам’яток Закарпаття XIV-XVII століть. Замок побудований на горі вулканічного походження заввишки 68 м. і займає площу 13 930 м. кв. Точна дата заснування замку невідома, але в документах, які датуються XI ст., він уже згадується. Нині в Мукачівському замку розміщений історичний музей.
Бердичівський замок
Де: м. Бердичів, Житомирська область.
Він заснований наприкінці XVI ст. У 1648 році вояки Максима Кривоноса захопили місто Бердичів, зруйнувавши замок і монастир. У 1739-1754 рр. кермаліти реставрували будівлі, але в роки Другої світової війни замок і монастир знову зазнали певних пошкоджень. Нині на базі колишнього замку і монастиря утворено Бердичівский історико-культурний заповідник.
Аккерманська фортеця
Де: м. Білгород-Дністорвський, Одеська область.
Білгород-Дністровська фортеця є однією з найбільших середньовічних фортець в Україні. З півночі фортечні мури майже впритул підступають до Дністровського лиману, що особливо тішить туристів, адже краєвид, який відкривається з фортеці, перехоплює подих.
Достеменно невідомо, коли саме було закладено Білгород-Дністровську фортецю, проте згадується, що вона будувалася на залишках грецького міста Тіра. Нині її засновниками більшість істориків вважають генуезців, які прийшли у Причорномор’я в ХІІІ ст. Основу фортечного комплексу становить Цитадель – найбільше укріплена частина.
Вона складається з чотирьох великих башт, з’єднаних потужним муром. Башти мають власні назви: Придвірна, Комендантська, Темниця та Скарбниця. Нині башта Скарбниця напівзруйнована, решта ж перебувають практично у відмінному стані. Площа двору цитаделі – 300 квадратних метрів.
Тут є багато приміщень та розгалужена мережа підземних ходів, практично не досліджених. Колись у цитаделі містився комендантський палац. Фортеця розділена внутрішніми стінами на кілька дворів, які могли бути самостійними фортифікаційними об’єктами. Цитадель розташована на території Гарнізонного двору. Цей двір має площу близько двох гектарів. Раніше він був забудований казармами, стайнями та складами боєприпасів.
