Добро без лиха чи лихо без добра: що українцям принесе новий закон про кредитування
А способів зробити останнє у них вдосталь. У цьому, серед іншого, допомагали прогалини в законодавстві. Від них страждали всі – банки отримували вагомі збитки і не були спроможні видавати кредити добросовісним позичальникам, котрі їх потребували й мали змогу погашати у належні терміни.
Аби врегулювати суперечливі моменти в питаннях кредитування, на початку липня Верховна Рада прийняла "Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування". Банківський ринок чекав на нього досить довго. Адже лише від подання на розгляд Верховній Раді уже доопрацьованого законопроекту пройшов майже рік, не кажучи про тривалу попередню роботу над ним. І коли за закон депутати таки проголосували, він став предметом для активної критики. Нібито позичальники тепер потрапляють в кабалу, їхні права цинічно порушуються, а кредитні установи при цьому можуть нахабніти, як захочуть. Та детально проаналізувавши закон, можна виявити дещо інше.
Уважно вивчивши закон, стає зрозуміло, що "постраждають" лише позичальники та їхні поручителі, які планували уникнути зобов'язань перед банком чи іншим кредитором. Адже перелік закритих юридичних лазівок був сформований на основі негативного досвіду банків з багатої колекторської та судової практики. Вона коштувала банкірам чималих фінансових і часових втрат протягом останніх двох криз, а позичальникам – зайвого фінансового навантаження: у кредитну ставку "зашивалася" плата не лише за свою позику, а й "за того хлопця".
То що ж зміниться?
Кредитні відносини стануть більш сучасними: співпраця позичальників з банками відбуватиметься за допомогою електронних документів, електронних платіжних засобів та електронних підписів. Переваги очевидні – зручність та економія часу.
Кількість "папірців", котрі треба було збирати та приносити в банк, зменшиться. Відпаде критична необхідність клієнтам самостійно оформляти витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (РАЦС) на запит банку. Адже тепер це зможе робити сам банк. Кредиторам буде надано право на отримання додаткової інформації про позичальників в РАЦСах. Це було зроблено не лише для спрощення процесу, а й тому, що недобросовісні позичальники, зацікавлені в створенні шахрайських схем чи неналежному погашенні боргів, ухилялися від надання банку певної інформації. Тож після набуття законом чинності, банки та ліцензовані фінансові установи матимуть право запиту офіційної інформації з цього реєстру. Правда, лише за наявності письмової згоди фізичної особи.
Також, згідно з новим законом, договір застави на транспортні засоби уже не повинен обов’язково бути нотаріально посвідченим. Він може складатись у простій письмовій формі, а це дещо зменшить зайві фінансові і часові витрати клієнта.
Дещо нівелюються проблеми, що виникають в кредитах з плаваючою ставкою. Дотепер позичальники мали змогу легко оскаржувати такі кредитні договори, хоча про всі ризики вони знали заздалегідь. Та новий закон вніс корективи в цю ситуацію. Аби боржник не міг поскаржитися, що не передбачив аж такого підвищення процентної ставки за кредитом, в контракті має прописуватись її максимальний рівень, незалежно від обставин. Водночас банк обов’язково повинен повідомити позичальника про підвищення ставки, чого раніше міг не робити. І в цій ситуації боржнику надається право достроково погасити кредит на початкових умовах.
Ще одна зміна – удосконалення процесу позасудового врегулювання. Тобто коли кредитор та позичальник за спільною згодою домовляються внести певні зміни в основний договір. При чому після погодження нових умов кредитор не може їх змінювати самостійно, а його вимоги щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними. Але ця норма стосується лише фізичних осіб-позичальників. Поступку для них парламентарії обгрунтували негативним впливом девальвації і фінансової кризи на матеріальний стан населення.
Одна зі змін, яку розкритикували найбільше, – звуження можливості для спадкоємців ухилятися від боргів чи відчуження застави на користь кредиторів. Відтепер закон захищає банки від маніпуляцій недобросовісних спадкоємців, які отримали майно, що знаходиться під заставою, і не повідомляли про це банк. Раніше кредитор мав 1 рік на пред’явлення вимог до спадкоємців, але часто через його непоінформованість просто спливав термін позивної давності. В результаті банк залишався ні з чим. А згідно з новим законом, тепер у кредитора є лише 6 місяців, аби пред’явити свої вимоги. Та при цьому йому надаються додаткові гарантії, бо цей строк рахується з дати, коли банк дізнався про спадщину, яка перебуває у заставі. Інформацію про це він може отримати за запитом у РАЦС.
Зачепить закон і поручителів за кредитами. Раніше боржник міг змінювати суму позики без згоди поручителя, що автоматично припиняло поруки. Тепер же в будь-якому разі відповідальність поручителя зберігається саме в тому обсязі, в якому вона була вказана з самого початку.
Окрім цього, встановлена солідарна відповідальність. Якщо за кредитом було кілька поручителів, а один з них з якихось причин далі не може виконувати цю функцію, його зобов'язання ділять між собою всі інші поручителі. Раніше ж такі поруки можна було оскаржити, адже первинні умови змінилися.
Тож сміливо можна говорити, що результати прийняття закону для більшості добросовісних позичальників будуть позитивними, попри явний акцент на захисті інтересів кредиторів, а не боржників. Банки знизять витрати через судові тяганини з проблемними позичальниками та списані токсичні кредити шахраїв. В кінцевому підсумку це матиме позитивний вплив на рівень середньої кредитної ставки та зменшить фінансове навантаження на чесних та відповідальних боржників. Однак це за умови, що "погані" позичальники не проявлятимуть креатив для обходу й нових законодавчих змін.
Роман Корнилюк, кандидат економ. наук, фінансовий аналітик компанії YouControl
